Видатний Григорій Саввич

http://learningapps.org/display?v=p125ng78a16

Тема: Г. Сковорода. Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. «Байки харківські». «Бджола та шершень», «Собака і вовк»

Мета: ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом Г. Сковороди — філософа, просвітителя, поета;охарактеризувати його збірку «Басни харьковскія»,зосереджуючи увагу на ідейно-тематичному спрямуванні програмових байок; розвивати вміння аналізувати, коментувати зміст творів; навички виразногочитання; формувати кругозір, світогляд учнів; виховувати почуття пошани до творчості Г. Сковороди,давньої літератури; любов до книги як скарбницінародної мудрості і пам’яті.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Г. Сковороди, виставка творів митця і пронього, фотоілюстрації до його байок, дидактичнийматеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Огляд виставки малюнків і заслуховування міні-творів за драмою Ф. Прокоповича «Владимир». Визначення кращих творчихробіт.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Вікторина «Кращий знавець-драматург»

Завдання: надайте правильну відповідь, закінчуючи подануфразу.

·         Православне духовенство сприяло створенню шкільної драми, аби протистояти... (Католизму і розповсюдженню польської культури на Україні)

·          «Православні, замість працювати для церкви... тільки комедії строять і грають»,— так у своєму посланні зазначав... (І. Вишенський)

·         Авторами шкільних драм були... (Учні та викладачі Києво-Могилянської академії)

·         Найчастіше шкільні драми ставилися з приводу... (Релігійних свят)

·          Важливою особливістю середньовічної духовної драми є її... (Алегоризм, нахил до символічності)

·         Жанр драматургії ХVІІІ ст., в якому християнські догми морального характеру проповідувалися через дію алегоричних образів — Покора, Віра, Любов. Це... (Мораліте)

·         Прикладом містерії можна вважати твір... («Образ страстей міра сего»)

·         Кращими традиціями інтермедій можна вважати... (Демократизм, гуманізм, викриття пороків самодержавства, співчуття поневоленим, захист їх прав)

·          Позитивні персонажі інтермедії... (Запорожець, козак, солдат, чесні трудівники)

·          Драму «Владимир» Ф. Прокопович присвятив... (І. Мазепі)

·          Головний конфлікт трагікомедії Ф. Прокоповича. (Боротьба релігій, старого і нового)

·         Слово «вертеп» з грецької мови перекладається як... (Печера)

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. «Мозкова атака». Відповіді на запитання

·         Хто такі філософи? Назвіть відомих вам. Чим вони запам’яталися?

·          Дайте визначення байці як жанру художньої літератури. Яких видатних вітчизняних і зарубіжних байкарів ви знаєте?

·         Чому повчають вас митці слова? Де ви можете реалізувати набуті знання в подальшому?

·         Чим актуальні твори минулого для сучасного?

·         Яким чином художня література впливає на формування особистості?

ІV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

Мало можна вказати таких народних постатей,

якою був Сковорода і які б так пам’ятав і поважав народ.

                                                                       М. Костомаров

Його біографія, мабуть, ще краща за його твори,

але які гарні й твори.

                                                                        Л. Толстой

1. Вступне слово вчителя

Минуло багато часу, як самобутній письменник Григорій Сковорода ходив по землі. Проте голос його не стихає, а все дужчає. Його заповіді справедливості, добра, людяності, працьовитості знаходять відгук і в наших серцях.

Ще за життя Сковороду називали «українським Сократом»,«українським Горацієм», бо він значно розвинув на Україні філософію, літературу, педагогіку. У своїх творах Сковорода оспівував природу України, її працьовитих людей, прагнення до щастяй волі, висміював панів за їх паразитизм, за знущання з народу.А ще він проголосив людину та її волю найвищою цінністю.

На жаль, за його життя не було надруковано жодного твору.Проте сковородиніські поезії швидко поширювалися на Українівустами народу. Гостре непідкупне слово Сковороди в моторошній темряві кріпосницької сваволі спалахувало чистим вогнемі торувало стежку народному щастю. Митець цілком справедливовважав, що щасливим може бути тільки той народ, в якого щаслива кожна особа.

2. Григорій Савич Сковорода (03.12.1722–09.11.1794). Життя і творчість видатного філософа, просвітителя, поета

Повідомлення № 1. Г. Сковорода — звичайна людина

(Звертається увага на портрет митця, фотоілюстрації.)

Про Г. С. Сковороду до наших днів дійшли з тих далеких часів дуже скупі, а часом неточні відомості. Архівних матеріалівзалишилось зовсім мало. Майже всі дослідники користуютьсяєдиним документом — короткою біографією Г. Сковороди, написаною найближчою до нього людиною, його улюбленим учнемі найпершим другом Михайлом Ковалинським.

Перед нами постає образ великого просвітителя-гуманіста,мандрівного вчителя, демократа, непримиренного борця з неправдою і несправедливістю в суспільстві. Г. Сковорода — це людинащира і чесна, трудолюбива і гуманна. У життєписі М. Ковалинський наводить дуже багато подробиць, які виразно змальовуютьпросте і скромне життя мудреця: «Одевался пристойно, но просто; пищу имел состоящую из зелий, плодов и молочных приправ, употреблял оную ввечеру, по захождении солнца; мяса ирыбы не вкушал не по суеверию, ни по внутреннему своему расположению, для сна отделял от времени своего не более четырех часов в сутки; вставал до зари и, когда позволяла погода,всегда ходил пешком за город прогуливаться на чистой воздухи в сад, всегда весел, бодр, легок, подвижен, воздержан, целомудр, всем доволен, благодушествующ, словоохотен, где ни принужден говорить — из всего выводящий нравоучение, почтителен ко всякому состоянию людей, посещал больных, утешалпечальных, разделял последнее с неимущими, выбирал и любилдрузей по серцу их…».

М. І. Костомаров у статті «Слово про Сковороду» зазначавпро митця: «...в багатьох будинках висять його портрети, всякий письменний малоросіянин знає про нього; ім’я його відомедуже багатьом із неписьменного люду; його мандрівне життяє предметом оповідань і анекдотів; по деяких місцях потомкивід батьків і дідів знають про місця, які він відвідував, де любивперебувати, і указують на них з пошаною; приязнь Сковородидо деяких з його сучасників становить родинну гордість онуків;мандрівні співці засвоїли його пісні, на храмовому святі, на торжищі нерідко можна зустріти натовп народу, який оточує групуцих рапсодів і з сльозами зворушення слухає: “Всякому городу нрав і права”».

Деякі свої листи і твори Г. Сковорода підписував так: «Григорій Варшава Сковорода». Що це за «Варшава»? Виявляється,що в 1773 році Михайло Ковалинський, будучи у Швейцарії в часзакордонної подорожі, бачив у м. Лозанні відомого в той час філософа Данила Мейнгарда. Цей чоловік дуже вразив Ковалинського своєю дивною схожістю за зовнішнім виглядом зі Сковородою. Це і розповів Ковалинський своєму другові, коли вонизустрілися у 1775 р. З того часу, як свідчить М. Ковалинський,«Сковорода возлюбил его заочно и с того времени начал подписывать на письмах и сочинениях своих имя свое тако: Григорийвар (євр. син) Сава Сковорода, Даниил Мейнгард».

Повідомлення № 2. Дитинство. Роки навчання

Народився Григорій Савич Сковорода 22 листопада (3 грудняза новим стилем) 1722 року в селі Чорнухи (тепер Чорнухинськогорайону) на Полтавщині в бідній козацькій сім’ї.

Про дитячі роки майбутнього письменника і філософа відомомало. Сковорода зростав серед трудового народу і чудової природирідного краю. Його дитячу уяву вражали зелені простори і лісоватиша, густо порослі чагарником береги річки Многи, спів птахів,шелестіння трав. Змалку він виявляв нахил до музики і пісні.Від людей праці вчився шанувати труд і трудівника, виховувався на народних переказах, думах, піснях, що їх разносили тодіпо Україні кобзарі і лірники. Не випадково письменник у своїхфілософських творах не раз посилався на враження дитинства.

Де здобув Сковорода початкову освіту — точно невідомо. Очевидно, за тодішнім звичаєм, батьки віддавали його спочатку в науку до дяка, а потім у Чорнухинську церковно-парафіяльну школу,де він швидко виявив здібності до науки, співу і музики.

Після здобуття початкової освіти в рідному селі Сковородау 1734 році стає студентом Києво-Могилянської академії, де навчався з перервами близько десяти років.

Г. С. Сковорода охоче навчався в академії і завдяки своїмздібностям робив великі успіхи в науках. Так, він здобув ґрунтовні знання з мов — грецької, латинської, польської, староєв-рейської, німецької.

У грудні 1741 р. згідно з царським указом Сковороду разомз іншими музично обдарованими студентами взяли до придворної хорової капели цариці Єлизавети, де він близько трьох роківбув співаком.

У 1744–1745 рр. Сковорода вчиться в класі філософії.

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

Бджола та Шершень»

1. Шершень дорікав Бджолі за те, що вона:

а) хитра і підступна; б) надто серйозна і ретельна;

в) дурна і безглузда; г) ледача і неповоротка.

2. Що, на думку Шершня, люди завдають Бджолі?

а) Збитків; б) шкоди; в) зайвих клопотів; г) болі і страждань.

3. Бджола, звертаючись до Шершня, назвала його паном:

а) розумником; б) обліковцем; в) писарем; г) радником.

4. Тварина, яка полюбляє їсти мед:

а) вовк; б) заєць; в) ведмідь; г) кабан. 5. Що є мукою для Бджоли?

а) Рано підводитися; б) сидіти без діла;

в) працювати щодоби; г) охороняти медові сховища.

6. Бджола — це образ людей, які:

а) живуть крадіжкою чужого;

б) бачать смисл свого життя у праці;

в) розповсюджують науку в суспільстві;

г) багато говорять, а потім сумлінно працюють.

7. Бджола — це символ:

а) кохання; б) добра і радості; в) мудрості; г) миру і злагоди.

8. Кому належить питання, зазначене у творі: «Нащо учитися, коли не матимеш достатку»?

а) Бджолі; б) науковцю; в) людині-практику; г) Шершню.

9. У біблійній «Книзі мудрості Ісуса сина Сіраха» зазначалося:

а) «Праця — символ добра»;

б) «Люби ближнього і тебе будуть любити»;

в) «Веселість серця — життя для людини»;

г) «Життя прожити — не поле перейти».

10. Хорт тоді веселий, коли:

а) ситий; б) полює; в) гарно виспиться і відпочине; г) відчує до себе увагу і повагу.

11. Найбільша радість, на думку Г. Сковороди, коли людина:

а) живе за покликанням; б) має багато друзів;

в) відчуває свою необхідність у суспільстві; г) створила сім’ю.

12. Володаркою людини є її:

а) пам’ять; б) душа; в) розум; г) свідомість.

«Собака і Вовк»

1. Левкон та Фірідам, два пси, жили:

а) як кіт із собакою; б) у великій дружбі;

в) намагаючись поступитися один одному;

г) у господаря крамниці.

2. Вовк хотів псів:

а) обдурити; б) подратувати; в) перевірити на міцність; г) образити.

3. Хижак, звертаючись до собак, назвав їх:

а) шановним товариством; б) сумлінними працівниками;

в) панами; г) розумниками.

4. Для Вовка, на його думку, бути третім у собачому товаристві — це:

а) насолода; б) радість; в) основна мета; г) щастя в житті.

5. Про що «третій товариш» розповів псам.

а) свої досягнення у спритності і розумі;

б) власне важке життя у лісі; в) модні науки;

г) цікаві пригоди під час подорожі.

6. Велика честь для Вовка:

а) бути обізнаним і шанованим;

б) мати таких друзів, як пси;

в) коли люди не будуть його лякати;

г) допомагати всім, хто цього потребує.

7. Чесноти, за які Вовк хотів отримати велику оцінку і любов від Левкона і Фірідама:

а) спритність і доброта; б) кмітливість і винахідливість;

в) голос і волос; г) тулуб і шкіра.

8. Хижак виявив свою несхожість із собаками у:

а) поглядах; б) поведінці; в) розумі; г) ставленні до оточуючих.

9. Третім другом пси вважали для себе:

а) совість; б) Тітира; в) ягня; г) щирість.

10. Тітир у байці — це...

а) бурлака; б) селянин-заробітчанин; в) пастух; г) пан.

11. Господар собак не починає жодної справи без:

а) Левкона; б) своєї дружини; в) сусіда; г) Фірідама.

12. Що найбільше не сподобалося псам у вовкові? Його:

а) погляд; б) душа; в) голос; г) манера поведінки.

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 0,5 бала.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Що, на ваш погляд, сприяло дружнім стосункам псів Тітира («Собака і Вовк»)? Наведіть переконливі аргументи.

2. Дослідіть, чому Шершень не розуміє Бджолу («Бджола і Шершень»), смислом життя якої є праця заради інших. Свої спостереження узагальніть.

3. Необхідно жити за натурою,— так вважав:

а) Г. Сковорода; б) М. Костюк; в) М. Цицерон; г) Епікур.

Картка № 2

1. Прокоментуйте думку Сіраха: «Веселість серця — життя длялюдини». Відповідь узагальніть.

2. Як ви вважаєте, чи здогадалися собаки про наміри Вовка,який так хотів стати їх другом («Собака і Вовк»)? Відповідьобґрунтуйте. 3. У байці Г. Сковороди «Собака і Вовк» возвеличується:

а) любов; б) здатність на самопожертву; в) дружба; г) розум і кмітливість.

Картка № 3

1. Висловіть власні припущення щодо того, яким вбачають длясебе щастя герої твору Г. Сковороди «Собака і Вовк». Своїміркування вмотивуйте, посилаючись на зміст байки.

2. Як на вашу думку, що означає жити за натурою? Наведіть переконливі аргументи на прикладі байки Г. Сковороди «Бджолата Шершень».

3. Чим прославились пси Тітира («Собака і Вовк») і серед дикихі серед домашніх тварин?

а) Дружбою; б) хитрістю; в) чемністю; г) жорстокістю.

VІІ. Підсумок уроку

1. Рефлексія

Створіть асоціативні ряди до понять «мораль», «Сродна праця»,«просвітництво» (на вибір).

2. Слово вчителя

Байки Г. Сковороди, безперечно, явище оригінальне і своєрідне в українському письменстві. Вони не тільки завершувалидавній період у розвитку жанру байки, але й були кроком уперед. У чому ж полягає цей крок? І в тому, що харківськими байками зобов’язане оригінальне сюжетотворення байок на Україні,і в тому, що байкар вивів цей жанр на шлях самостійного розвитку, виділивши її зі складу риторичних творів. Це було явищем прогресивним і відбивало потреби розвитку нових жанрів.Харківські байки становили крок уперед на шляху ствердженняі розвитку жанру, несли в собі елементи нового, які могли бутипідхоплені наступними байкарями. Одночасно вони відбивалисуперечності розвитку Г. Сковороди — письменника і філософа:у 60-х рр. він задумав і написав байки як цикл самостійних творів, а байки 70-х рр. утрачають самостійне значення і перетворюються на додатки моралі, яка фактично стає головною частиною твору.

Байкарська спадщина митця, в якій знайшли яскравий художній вияв основні риси його світогляду, філософські й естетичні принципи, загалом має виразне демократичне спрямуванняі є однією з важливих сторінок як творчості письменника, такі української літератури минулих віків.

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

ІХ. Домашнє завдання

Скласти власну байку (за бажанням), підготуватися до ідейно-художнього аналізу творів Г. Сковороди «Всякому місту — звичай і права», «Delibertate».

 https://docs.google.com/forms/d/1dD4ocn7mc6nS3VtGnz0JHFRTn-td5hnhQbx7-RFjbkg/edit?usp=drive_web                                                 http://learningapps.org/2175376